Тарас Шевченко - Художник слова та пензля
Тарас Григорович залишив по собі величезну кількість не лише творів, а й значну картинну спадщину своїх шедеврів. Нині відомо понад тисячу робіт його пензля. З них збереглося 835 творів. Більшість картин – оригінали, частково гравюри на металі й дереві, а також копії, що їх виконали художники ще за життя митця. Серед них пейзажі, історичні та міфологічні композиції, портрети і автопортрети. Понад 270 полотен утрачені.
Живопис і поезія тісно переплелися між собою в роботах Кобзаря. Ще видатний Леонардо да Вінчі говорив, що “малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство”. І от природа дуже щедро нагородила Шевченка не тільки даром пера, а й талантом художника. Ці вміння він не розтратив ні під час страждань, ні під час тяжкої неволі. Живопис для митця став потребою і вираженням його творчого духу.
Особливе визнання мали його офорти, за які він отримав від Петербурзької Академії мистецтв почесне звання академіка з гравірування міді. У 1844 році Шевченко виконав серію офортів під назвою “Живописна Україна”, де зобразив сцени з побутового життя українського народу.У 40-х роках ХІХ століття він зробив значний внесок у розвиток ілюстрації. Створив чудові картини до повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба”, оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка “Знахар”, “Історія Суворова” Миколи Польового та інших.
Після арешту 1847 року, у засланні Шевченко тяжко переживав царську заборону малювати. Уже з перших днів заслання в листі до Андрія Лизогуба від 11 грудня 1847 року Шевченко зізнається: “Я страшно мучуся, бо мені запрещено писать и рисовать… Пришліть ящичок ваш, де є вся справа (йдеться про фарби), альбом чистий і хоч один пензель Шаріона. Хоч інколи подивлюся, то все-таки легше стане”.
Визначне місце у живописі поета посідає портретне зображення. Існує близько 150 творів цього жанру. Основний акцент митець робить на обличчі, особливо на очах. Зображував він тих людей, яких особисто знав. Тарас Шевченко прагнув поєднати романтичну зовнішність своїх героїв з їхнім внутрішнім світом.
Не можна оминути увагою автопортрети Шевченка. Вони свідчать не тільки про еволюцію майстерності митця, а є своєрідним біографічним полотнищем художника – їх близько п’ятдесяти.
Творчі прийоми Шевченка використовувалися у пошуках багатьох художників того часу, і не лише українських. Великий вплив душевності й простоти шевченківських робіт відчув на собі відомий художник Микола Реріх. Картини Шевченка часто порівнюють з роботами Альбрехта Дюрера, Рембрандта, Ореста Кипренського, з японською гравюрою.
Зрештою, кожен має право на свою думку й особисте ставлення до постаті Кобзаря. Та не забуваймо, що він був, насамперед, людина, як і всі ми. А вже потім – геніальний поет, художник, громадсько-політичний діяч.
.jpg)
Леонардо да Вінчі був принциповим вегетаріанцем, причому не вживав не тільки м’ясо, а й молочні продукти, тому вважав процес доїння корів злодійством молока у нещасних тварин. Руки Леонардо були розвинені однаково добре, тобто художник був амбідекстром. Говорили, що він міг писати два різних тексти одночасно. Тем не менше, сам Леонардо вважав за краще вести записи по черзі, причому робив це лівою рукою. Саме тому більшість його праць написано справа наліво, і читати їх слід за допомогою дзеркала. Да Вінчі чудово вмів грати на лірі, і цей його талант був відомий всім. Навіть у документах міланського суду професія Леонардо позначена як музикант, а не як художник, скульптор чи вчений.
Коли Пабло Пікассо тільки-тільки перебрався до Парижа, йому катастрофічно не вистачало грошей. Доходило до того, що йому не було за що купити дрова, і художник топив піч власними картинами.
Вінсент Ван Гог був «постійним клієнтом» психіатричних клінік, в яких лікувався від цілого букету захворювань, починаючи з шизофренії і закінчуючи маніакально-депресивним психозом. Багато його картин написані саме у психлікарнях. Зокрема, знаменитий твір «Зоряна ніч» було створено в лікарні містечка Сан-Ремі в 1889 році. А ще у Ван Гога була феноменально занижена самооцінка: він вважав себе бездарністю, тому за весь час зумів продати лише одне полотно — «Червоні виноградники в Арлі». Причому купив картину його ж брат, який володів невеликою художньою галереєю. Знав би художник, якими популярними стануть його творіння через пару десятиліть і скільки вони будуть коштувати!
Анрі Матісс страждав численними фобіями, причому панічний страх міг виникнути раптово і залишитися з художником назавжди. У якийсь момент Матісс почав боятися сліпоти, хоча ніяких проблем із зором у нього не було. Він навіть освоїв гру на скрипці, щоб зуміти заробити собі на прожиток музикою, якщо позбудеться зору.
Огюст Ренуар обожнював живопис і присвячував цьому заняттю дуже багато часу. Не дивно, що за 60 років своєї творчості він встиг створити приблизно 6000 шедеврів. Коли в старості художник захворів артритом, він уже не міг нормально ворушити кистями рук — дуже боліли суглоби. Щоб хоч якось зберегти руки, Ренуар писав картини пензликом, прив’язаним до рукава. Одного разу Матісс, який був його близьким другом, запитав: «Огюст, чому ти не кинеш живопис, адже тобі дуже боляче?» «Друже, біль пройде, а краса залишиться навічно», — відповів йому Ренуар.
Сальвадор Далі написав свою знамениту картину «Сталість пам’яті», надихнувшись теорією відносності Ейнштейна. Проте на сам образ неправильної форми годинника художника наштовхнув шматок сиру «камамбер», який розплавився на спекотному серпневому сонці.
Клод Моне виграв 100 тис. франків у лотереї, що дозволило йому кинути роботу посильного і зайнятися живописом.
Немає коментарів:
Дописати коментар