Учнівське самоврядування

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Учнівське самоврядування – це спосіб залучення до учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Самоврядування – самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.

Відповідно до Закону України “Про освіту”, громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти. Учнівське самоврядування є однією з форм громадського самоврядування в школі.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер.

Фінансове забезпечення роботи учнівського самоврядування не передбачене.

---

Завдання учнівського самоврядування:

1.     Залучення дітей та молоді до прийняття рішень.

2.     Захист прав та інтересів учнів.

3.     Реалізація інтересів учнів, підтримка їхніх здібностей, прав та свобод.

4.     Створення умов для самореалізації учнів.

5.     Налагодження контактів та реалізація спільних проектів, ініційованих учнями.

 

 

 

 

 

СТАТУТ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розділ І. Загальні засади

Стаття 1. Учнівське самоврядування є добро­вільним об'єднанням учнів.
Стаття 2. Учнівське самоврядування є організа­цією, що складається з людей, створена людьми і для людей. Учні є людьми.
Стаття 3. Метою учнівського самоврядування є формування в учнів почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах парт­нерства, гласності, демократизму.
Стаття 4. Основною мовою спілкування в школі є державна мова — українська. Учнівське само­врядування дбає про запровадження мови в усіх сферах діяльності школи.
Стаття 5. Учнівське самоврядування сприяє ви­вченню мов міжнародного спілкування.
Стаття 6. Учнівське самоврядування поєднує за­конодавчу, виконавчу та судову владу на засадах її поділу.
Стаття 7. Символами Учнівського самовряду­вання загальноосвітньої школи І-II ступенів с. Мацьківці є прапор Учнів­ського самоврядування, герб Учнівського само­врядування і гімн Учнівського самоврядування.

Розділ II. Права, свободи та обов'язки

Стаття 1. Усі учні школи є рівними у своїй гід­ності та правах.
Стаття 2. Особистість кожного, хто працює чи навчається в школі, є недоторканною і ніщо не по­винно загрожувати здоров'ю людини, обмежувати її права, ображати честь і гідність.
Стаття 3. Образою честі й гідності кожного, хто працює чи навчається в школі, є будь-які дії чи сло­ва, що принижують честь, гідність іншої людини.
Стаття 4. Кожен учень має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не по­рушуються права і свободи інших людей.
Стаття 5. Кожен учень має обов'язки перед суспільством та школою.
Учень зобов'язаний:
- пройти курс навчання в школі;
- подати документ, що пояснює його відсутність на уроках;
- виконувати вимоги вчителів з підготовки до уроків;
- дотримуватись норм та правил поведінки в школі.
Стаття 6. Учень має право, щоб урок закінчу­вався відразу після дзвінка на перерву.
Стаття 7. Учень має право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Стаття 8. Кожен учень має право вільно збира­ти, зберігати, використовувати та поширювати ін­формацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Ця інформація не повинна порушувати честь та гідність кожного, хто навчається чи пра­цює в школі.

Стаття 9. Кожен учень має право обирати про­філь навчання, факультативи та додаткові занят­тя, мистецькі гуртки, студії — на свій вибір.
Стаття 10. Кожному гарантується знати свої права та обов'язки.
Стаття 11. Кожен учень або працівник школи зобов'язаний неухильно додержуватися Статуту та законів Учнівського самоврядування школи.
Стаття 12. Кожен має право володіти, корис­туватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої ді­яльності.
Стаття 13. Учні мають право брати участь в управлінні справами Учнівського самоврядування школи, вільно обирати і бути обраними до органів Учнівського самоврядування школи, подати свою пропозицію, вимогу Президентові Учнівського са­моврядування школи.
Стаття 14. Не допускається збирання, зберіган­ня, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Стаття 15. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Стаття 16. Кожен учень школи має право бра­ти участь у будь-яких сферах шкільного життя, ініціювати будь-які форми цього життя.

Розділ III. Вибори

Стаття 1. Кандидат в президенти висувається як групою учнів, так і шляхом самоврядування.
Стаття 2. Кандидатура має бути підтверджена не менше, як десятьма підписами представників, не менше чотирьох класних колективів школи.
Стаття 3. Президент обирається таємним голо­суванням на перервах, до і після уроків у присут­ності директора школи.
Стаття 4. Вибори проводяться на другий рік повноважень президента.
Стаття 5. Днем виборів слід вважати третій ві­второк травня.
Стаття 6. Президент обирається простою біль­шістю голосів учнів класів школи шляхом таємно­го голосування.
Стаття 7. Право бути обраним має право кожен учень 8—11 класів школи.
Стаття 8. Офіційне оголошення результатів виборів президента Учнівського самоврядування проводиться на наступний день після Виборів — третя середа травня.
Стаття 9. Новообраний Президент Учнівського самоврядування вступає на пост з моменту скла­дання присяги на урочистому засіданні.
Стаття 10 Президенту вручається посвідчення Президента Учнівського самоврядування.
Стаття 11. День оголошення результатів виборів слід вважати святом — Днем Президента. День Президента святкується кожного року у третю середу травня.

Розділ IV. Структура Учнівського самоврядування школи

Стаття 1. Президент – координація і здійснення контролю роботи УС, взаємодія з адміністрацією, педагогічним колективом, громадськими організаціями.
Голова комісії освіти та порядку– контроль за навчанням в школі, проведення тематичних вечорів, допомога учням які не встигають, порядок і дисципліна в школі (чергування, зовнішній вигляд, індивідуальна робота з окремими групами учнів, контроль відвідування учнями школи).
Голова комісії культури та відпочинку – проведення конкурсів, вікторин, концертів, виставок, вечорів відпочинку.
Голова комісії вожатих - допо­магає учням школи, одиноким літнім людям, ветеранам Великої Вітчизняної, інвалідам.
Голова комісії туризму і спорту – заохочує учнів до здорового способу життя. Спортивні змагання, естафети, походи, ігри.
Голова редколегії – інформує батьків, вчителів, учнів про всі події, які відбуваються в школі..

Розділ V . Загальні учнівські збори школи

Стаття 1. Найвищим органом Учнівського са­моврядування школи є Загальні учнівські збори школи.
Стаття 2. Загальні учнівські збори школи ма­ють скликатися не рідше 2-х разів на рік.
Стаття 3. Загальні учнівські збори школи вирішують поточні важливі справи шкільного життя.

Розділ VI. Правління Учнівського Самоврядування

Стаття 1. Правління Учнівського самовряду­вання є органом влади школярів, що підпорядко­вується Загальним зборам школи, затверджується лише директором школи.
Стаття 2. Обраним до Правління може бути кожен учень, що визнає Статут і дотримується За­конів школи.
Стаття 3. Правління вирішує питання про по­рушення Законів школи і, в залежності від кіль­кості і ступеня порушень, накладає стягнення (вибачення, публічне вибачення, відшкодування збитків, повторне чергування, попередження про клопотання, про виключення та інше).
Стаття 4. Правління може подати клопотання про захист учня в конфліктній ситуації з виклада­чем чи працівником школи.
Стаття 5. Правління організовує і сприяє орга­нізації різноманітних шкільних заходів, направ­лених на покращення умов життя школи.
Стаття 6. Правління контролює роботу комісій УС. Правління може бути присутнім на засі­данні Педагогічної Ради школи.
Стаття 7. Мер — це учень, який слідкує за дотриманням учнями, викладачами та праців­никами школи законів у межах класу, сприяє організації життя класного колективу.
Стаття 8. Мера обирає класний колектив, або призначає класний колектив.
Стаття 9. Мер звітується перед пре­зидентом Учнівського самоврядування, класним керівником, адміністрацією школи.
Стаття 10. Члени УС ( радники президента) — керують роботою окремих комісій.
Стаття 11. Члени правління особисто відпо­відають за основні напрямки роботи Самовряду­вання.
Стаття 12. Члени правління збирають ідеї учнів своїх класів стосовно роботи Самоврядування і представляють їх на засіданнях УС.
Стаття 13. Куратори комісій УС обираються Учнівським самовряду­ванням з числа вчителів, які дають на це згоду, враховуючи бажання педагогів опікуватися Учнів­ським самоврядуванням школи.
Стаття 14. Радники Президента виконують функції голови комісії УС.
Стаття 15. Радник Президента Учнівського са­моврядування добровільно складає свої обов'язки, або шляхом перевиборів членами Учнівського самоврядування.
Стаття 16. Радники Президента є його представниками.
Стаття 17. Один із представників Президента за відсут­ності Президента виконує його обов'язки (обирається таємним голосуванням всіх радників).
Стаття 18. Секретар Президента працює разом із Президентом, опрацьовує порядок зборів Само­врядування.
Стаття 19. Секретар Президента перед збора­ми збирає усі пропозиції, які мають розглянутися на засіданнях.
Стаття 20. Секретар Президента протоко­лює збори, розсилає протоколи зацікавленим особам.
Стаття 21. Секретар Президента веде листування.
Стаття 22. Секретар Президента збирає письмо­ві пропозиції, прохання, повідомлення учнів, що надходять до Учнівського самоврядування

Розділ VII . Президент Учнівського самоврядування

Стаття 1. Президент є головою Учнівського са­моврядування школи.
Стаття 2. Президент є гарантом прав учнів, ви­значених законом.
Стаття 3. Президент видає укази про створення об'єднань, гуртків, проведення заходів, акцій, які не суперечать Законам чи Статуту, і мають за мету благо школи.
Стаття 4. Президент співпрацює з дирекцією згідно Статуту.
Стаття 5. Президент може призупинити рішен­ня правління і домагатися його перегляду.
Стаття 6. Президент може бути присутнім на засіданні Педагогічної Ради школи, виступати на захист учнів школи.
Стаття 7. Президент звітується перед учнями школи на учнівській конференції. Правління може оголосити імпіч­мент Президенту в разі невиконання Президентом своїх обов'язків і порушень Законів школи.
Стаття 8. Президент поводить себе толерантно, суворо дотримується норм культури спілкування.
Стаття 9. Президент складає таку присягу: «Я, (ім'я та прізвище), волею учнів школи об­раний Президентом Учнівського самоврядування, заступаючи на цей пост, повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити учням та колективу школи, суворо дотримуватися Конституції України та Ста­туту школи, сприяти втіленню їх у життя, зміцню­вати авторитет школи, охороняти права, свободи і законні інтереси учнів школи, гідно нести високе звання Президента Учнівського самоврядування, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Стаття 10. Президент планує і веде засідання УС.
Стаття 11. Президент розподіляє завдання між членами УС.
Стаття 12. Президент виконує функцію зв'язку між учнями й адміністрацією школи, вчителями і місцевою громадою.
Стаття 13. Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента Учнів­ського самоврядування. Повноваження Президента Учнівського самоврядування припиняються достро­ково у разі відставки або випуску зі школи.

Розділ VIII. Прикінцеві положення

Стаття 1. Статут набуває чинності з дня його прийняття.
Стаття 2. День прийняття Статуту Учнівсько­го самоврядування є загальношкільним святом — Днем Статуту Учнівського самоврядування.

Розділ IX. Перехідні статті

1. Правління коригує Статут Учнівського само­врядування для нинішніх та майбутніх поколінь учнів.
2. Статут є дійсним, поки відповідає сучасній структурі школи.
3. Статут затверджується правлінням учнівського самоврядування та директором школи.
4. Всі статті Статуту стосуються кожного учня та працівника школи — без винятків.

 

Координатору  учнівського самоврядування 

(самоврядування в запитаннях і відповідях)

                     З історії створення    дитячої  організації  «Острів дитинства»              

  Над створенням і втіленням у життя проекту учнівського самоврядування „Острів дитинства" ми працюємо з 2000 року . За цей час учні навчились розробляти цікаві проекти , самостійно вирішувати серйозні питання , готувати засідання учнівського самоврядування і проводити їх , відстоювати власну думку, відповідально ставитись до своїх обов'язків та цінувати роботу та погляди інших учнів школи .                 Вищим   органом нашого учнівського самоврядування є конференція , на якій обирається лідер учнівського самоврядування (Президент школи) та кабінет міністрів . На конференції також вирішуються найбільш важливі питання шкільного життя , напрямки діяльності кабінету міністрів . Конференція в нас проводиться двічі на рік : 1-а - Установча конференція лідерів учнівського самоврядування на  початку навчального року ,друга  - Підсумкова конференція  лідерів учнівського  самоврядування в кінці навчального року                                                                                                                                                                             На посаду лідера учнівського самоврядування має право балотуватись людина ерудована , відповідальна , самостійна у виявленні своїх думок , толерантна , цілеспрямована , культурна з високими організаторськими   здібностями.                                                                                                                                                                                                                  Обраний лідер учнівського самоврядування має право змінити кабінет міністрів , але тільки шляхом перевиборів на позачерговій конференції лідерів учнівського самоврядування , але своїх замісників він обирає самостійно.

До кабінету міністрів школи входять такі міністерства :

•            внутрішніх справ  

•            освіти

•            культури

•            інформації

•            милосердя

•           здоров'я та спорту

  Кожне міністерство проводить засідання в кабінеті учнівського   самоврядування,   щотижня згідно   графіка.                                                                                                                                                                                                                                                                                   

                Кабінет міністрів школи та класів становить виконавчий комітет, а   Президент школи та його заступники становлять керівний та координуючий комітет, разом вони становлять центр „Творчий мозок шкільної держави".

                       Завдання цього центру :

 1.     розробка та впровадження проектів учнівського самоврядування;

2.       координування роботи кабінетів міністрів класів;

3.     створення та впровадження ідей для покращення навчальне виховного процесу школи ;

4.      організація та проведення засідань кабінету міністрів ;

 5.     контроль   за роботою міністрів класів.

Кожне міністерство працює над розробкою та впровадженням проектів, зокрема :

•         міністерство внутрішніх справ працює над проектом

 „Моя школа - моя фортеця";

.  міністерство культури - проект „Дозвілля";

•  міністерство освіти - проект „Міцні знання - гарант успіху"

•  міністерство інформації - проект шкільної газети „Шкільна галактика";

•   міністерство   милосердя   -   проект  „Людям   потрібна  твоя допомога";

•   міністерство здоров'я і спорту - проект „Здоров'я - найбільша цінність людини", проект „Підліток підлітку про здоровий спосіб життя/

                    Принципи  роботи  лідера       учнівського парламенту                                 

                                                    „10 законів гарного лідера"                                                        

1.Я - лідер, і я відповідаю за кожен вчинок своїх підлеглих.

2.  Я зобов'язаний(на) прислухатися до думки кожного учня школи.

3.  Я вихований(на),    працьовитий(на), толерантний(на).

                                                                                                                                                             

   4.   Я повинен бути в курсі всіх подій, які відбуваються в школі.

5.  Я в першу чергу раджу, а потім - контролюю і караю.

6.  Я ввічливий терплячий і стриманий.

7.  Я    відповідальний(а)   і   твердий(а)   в   своїх переконаннях

8.   Я справедливий(а) і людяний(а).

9.    Я творчо підхожу до всіх справ, я з гордістю ношу звання лідер

 10. Я завжди посміхаюсь - дарую гарний настрій своїм   друзям    та товаришам!!! 

                                 (З  досвіду роботи  педагога-організатора  Волкової Г.О)                               " 
  ВИХОВАННЯ АКТИВНОЇ  ОСОБИСТОСТІ   ЧЕРЕЗ      РОБОТУ  ШКІЛЬНОГО  УЧНІВСЬКОГО   САМОВРЯДУВАННЯ"

Президент учнівського самоврядування 

"Острів  дитинства "

Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів 

2022-2023 навч. рік

  

                                                                 Бур А. 

                                                 (учениця 11 класу)   

                     

 

                                                          День  учнівського самоврядування     

  Вже с тало традицією в нашій школі проведення Дня учнівського самоврядування. Учні заздалегідь готуються до нього. Обирають директора, заступників, вчителів та працівників школи. Складають план проведення. Вони не тільки з великим задоволенням проводять уроки ,чергують на перервах, а ще проводять майстер - класи. Готують виставки - розпродажі,  проводять ігри, конкурси і про все   розповідають по шкільному радіо. Закінчується День самоврядування  нарадою при директорові, на якій школярі діляться  своїми враженнями та планами на майбутнє.  

Майстер-клас від Гетун С.М.

                                   Майстер-клас  перукаря , учениці 11-го класу Шкіри А

Майстер-клас від педагога -організатора Волкової Г.О.

Одинадцятикласниця А.Пархоменко в ролі вчителя української мови

Наші помічники кухаря - Л.Кнут та О.Лиштван

Найкращі техпрацівники  - Цвір В. та  Пініца В.

                        Учнівське самоврядування

Дитяче самоврядування як засіб підготовки дітей до життя в умовах демократії

Дивлячись на сучасну політичну систему, виступає на перший план питання про виховання в сучасної молоді інших стандартів поведінки в суспільному житті. Постає проблема формування громадянської зрілості і правової освіти в старшокласників. Адже ми знаємо, що країні потрібні не тільки кваліфіковані робітники, а й свідомі громадяни, які повинні розуміти, що працювати треба на перспективу, а не задовольнятися тимчасовим поліпшенням. Нічого не розуміючи в законах побудови і функціонування держави, вони не матимуть змоги впливати на процеси в ній.

В концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти записано: «Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, формування рис громадянина української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, екологічної культури…»

Тут постає питання: яким чином сучасна освіта повинна виховати цей ідеал українського громадянина? Адже до цих пір більший наголос в освітніх закладах ставиться на навчання, а не виховання. Всім відомі рейтинги участі в олімпіадах, конкурсах, змаганнях. Знання початків аналізу в математиці, генетики і біології тощо не допоможе учням підготуватися до реального життя в суспільстві з ринковими законами виживання. Здається, більше уваги треба приділяти дисциплінам, які сприяли б соціалізації особистості. Методика і форми роботи в цій сфері виховання відомі вже давно. Мова йде про учнівське самоврядування. Вимовляючи слова "шкільне самоврядування",  ми часто маємо на увазі особливий спосіб виховної роботи,  коли діти грають у демократію. Лише останніми роками на передній план стала виходити вимога про реальну участь громадськості в керуванні школою. Однак шкільне самоврядування може бути чимось зовсім іншим, а саме – реальною частиною педагогічного процесу й не тільки. Враховуючи високий темп сучасного життя, високі вимоги роботодавців до працівників, доходиш висновку, що молодій людині, яка будує успішну кар’єру, конче необхідні навички лідера (професійного менеджера). Причому ці навички мають бути не теоретичними (книжковими), а підкріпленими власним практичним досвідом. Але де взяти такий досвід вчорашньому випускникові? Уважно проаналізувавши нинішню ситуацію, дійдемо до закономірного висновку. Вищу конкурентоздатність мають на ринку праці ті випускники, які під час навчання брали активну участь у діяльності органів учнівського самоврядування, молодіжних громадських організацій. Вони на практиці здобули навички організаційної роботи, ефективної комунікації, підготування заходів і головне – вміння переконати колектив у необхідності реалізації конкретних дій. Уявіть ситуацію, коли молода людина хоче за один рік стати майстром спорту з плавання шляхом вивчення спеціальної літератури. Неможливо, скажете ви. Всі знають, щоб стати професіоналом у спорті, потрібні роки виснажливих тренувань. Водночас, працюючи в молодіжних громадських організаціях, органах самоврядування, молодь здобуває практичні навички, маючи ПРАВО на здійснення помилок та ЧАС – на їх виправлення. А чим раніше молоді люди почнуть таку діяльність, тим більшого вони зможуть досягти.

В педагогічній науці існують різні підходи визначення поняття «самоврядування». Цим питанням займалося багато педагогів, як зарубіжних, так і вітчизняних (А. Макаренко, В. Таран, М. Красовицький, Л. Новікова та ін.). У різних дослідженнях «самоврядування» розглядається і як аспект виховного процесу, і як його результат, і як форма, і як засіб, і як організація, і як школа громадянськості.

Але як ефективно організувати дитяче самоврядування? Чому питання учнівського самоврядування варто було винести на засідання педагогічної ради? До цього підштовхнуло анкетування, проведене серед класних керівників. Варто  відзначити, що п’ятеро із 18 респондентів розвиток учнівського самоврядування за останній рік вважає найрезультативнішим (моральне, національне), 87% опитаних відзначають, що учні стали брати активнішу участь у житті закладу. Проте, якщо говорити про розвиток самоврядування на рівні класу, то  показники значно нижчі – лише 34 %. Вчителі найбільш активно залучають учнів до спільної праці при підготовці та проведенні заходів, що не можна сказати про планування колективних справ та їх оцінку. 13 класних керівників констатували той факт, що діти діють під безпосереднім контролем і за допомогою вчителів, і лише 8 сказало, що учні діють самостійно, впевнено, творчо, без сторонньою допомоги, тобто відчувають себе справжніми відповідальними господарями, адже  самоврядування – це не лише організація заходів, а поняття значно ширше.

Учнівське самоврядування — це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних відносин виховного колективу на принципах  самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості. Основні завдання діяльності учнівського самоврядування - організація життя учнівського колективу, яка реалізуються у залученні всіх його членів до планування, організації, контролю і підбиття підсумків навчальної і суспільно корисної праці. Основна мета — виховати в учнів активну життєву позицію, підготувати їх до дійової участі в демократичному управлінні суспільством. Правова основа діяльності органів дитячого самоврядування: Конституція України;
Конвенція ООН про права дитини; Закони України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про дитячі та молодіжні громадські організації»;
розпорядження та накази місцевих органів виконавчої влади та управління освіти і науки; навчального закладу, організації, Статут.

 Учнівське самоврядування сприяє виробленню в учнів таких якостей як

• відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається навколо;
• принциповість — вміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об'єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючих людей;
  самостійність;
  готовність залежно від конкретних умов знаходити правильне рішення, долати труднощі;
• творче ставлення до дійсності;
• вміння виявляти ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки,пропозиції.

 Основні напрями діяльності органів дитячого самоврядування:

• якнайширше залучення дітей та молоді до активної участі в житті колективу, громади;
• розкриття, самовдосконалення та самореалізація особистості; її моральний та духовний ріст;

• захист прав та інтересів членів свого колективу;
• організація просвітницької роботи серед своїх однолітків;
• організація життя та діяльності свого колективу;
• підготовка до майбутнього дорослого життя, орієнтовний вибір майбутньої професії.

В основному виділяють  дві важливі функції учнівського самоврядування:

1. Забезпечення злагодженої роботи всіх колективів у навчальному закладі, оптимальне рішення повсякденних завдань з урахуванням інтересів учнів, щоб кожному було комфортно і залежало б це від нього.

2. Підготовка учнів до участі у майбутньому управлінні державними і громадськими справами, оволодіння знаннями, вміннями і навичками управлінської діяльності.

Адже навчити правильно керувати набагато важче, ніж робити щось самому. В сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства молода людина має володіти не стільки знаннями, скільки методами пошуку інформації, а головне - вміннями і якостями, що допоможуть їй виживати і успішно діяти на благо собі і всього суспільства. І все це набувається за участі учнівського самоврядування. Недаремно ще Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Учнівське самоврядування уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні відповідні умови.

По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами. По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів тютюнопаління, вживання алкоголю і наркотиків. По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член. По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків. По-п'яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку. По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, не нав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування. По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління. По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок. По-дев'яте, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

         Робота учнівського самоврядування починається з вибору його членів. Кандидатури детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. А такі висновки можна зробити, лише проводячи соціометрію класного колективу. Ураховують також імпульсивність, легку збудливість, які виявляються в учнів у формі неврівноваженості, невміння володіти собою. Такі активісти школи намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени шкільного парламенту повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов'язки і, отже, їм виявлено довіру. Хоч би які функції виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення. Тому під час обговорення конкретних питань допускаються дискусії, прислухаються до пропозицій активістів, довіряють членам самоврядування втілювати в життя не тільки свої поради, а й пропозиції активу.

Вищим органом уч­нівського самовряду­вання є за­гальні збори його членів або учнівська конференція. Виконав­чий орган підзвітний загальним зборам. Учнівські збори бажано проводити не менше двох разів на рік (у вересні визначаються завдання на новий навчальний рік, у травні виконавчий орган учнівського самоврядування (учнівський комітет, радалідерів, рада учнівського колективу, парламенту, учнівського представництва тощо) звітується про виконану роботу.

Доцільно напере­додні проведення звіт­но-виборних зборів про­вести з учнями дебати, дискусії, ділові ігри з проблеми створення умов для ефективного функціонування уч­нівського самовряду­вання, допомогти учням у визначенні структури учнівського самовряду­вання, основних на­прямів діяльності та змісту роботи, прав і обов'язків членів вико­навчого органу.

Закони членів шкільного парламенту:

• Клопітливо збирати скарб знань
• Приносити користь і радість іншим
• Берегти здоров’я своє і оточуючого світу
• Чесно і відповідально відноситися до обраної справи
•  Разом організовувати, творити разом
•  Сперечатися і доводити
• Залучати дорослих до діяльності і допомоги
• Набиратися досвіду самоврядування у інших, ділитися своїм
• Приносити славу рідній Україні, школі.

Поради педагогам-консультантам:

•  постійно цікавтеся завданнями, які розв'язують органи самоврядування;

• разом з учнями ведіть пошуки шляхів вирішення цих завдань;

• допомагайте учням у визначенні мети діяльності, складанні плану, аналізу роботи;

• не беріть усю відповідальність за роботу органів учнівського самоврядування на себе, намагайтесь зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших ситуацій;

• залучайте, якщо це необхідно, до вирішення управлінських завдань інших членів педагогічного колективу;

не займайте позицію спостерігача, активно допомагайте втілювати в життя рішення, прийняті органами учнівського самоврядування;

• консультуючи, постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи.
Співпраця керівництва школи з учнівським самоврядуванням передбачає:

відмову від адміністративного характеру управління; в своїй основі — повагу до особистості школяра; особливу організацію діяльності, яка породжує у школярів потребу в самоврядуванні; конкретну методику залучення учнів до процесу творення; дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями; захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, образ підозрою у нездатності або небажанні брати участь у діяльності; унеможливлення примусу до діяльності; впевненість у досягненні мети; створення інтелектуального тла колективу; колективний, спільний аналіз загальної роботи; звільнення від звички мовчати.

Доцільно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування має потужний вихов­ний потенціал, розвиває лідерські якості, формує соціальний досвід та ціннісні орієн­тації, створює простір для самореалізації, сприяє усвідомленню особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, задоволенню потреб у спілкуванні з однолітками, самост­вердженню в суспільно-значимій діяльнос­ті, захищає від негативних впливів соціаль­ного середовища, виховує активних громадян держави.

На сучасному етапі  учнівське самоврядування є самостійним соціальним інститутом, який забезпечує громадянське становлен­ня особистості.