"Україна –
єдина країна"
Ведучий:Дивися, безкрайнєє, синєє
небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.
Ведуча:У цьому шатрі килими золотаві –
Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють, як крапельки неба,
Волошки блакитні. Яка ж то краса!
Ведучий:Тут мешкають люди привітні та чесні,
Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
Земля наша щедра, родюча, багата –
Усіх нагодують безмежні лани.
Ведуча:Хай знає весь світ про казкову
країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна!
Найкраща, безцінна, любима земля.
Ведучий Зустрічайте-------------------------------------------
з піснею-------------------------
Ведуча: Доброго дня шановні глядачі. Ми вітаємо
вас в цій залі, щиро дякуємо що ви сьогодні з нами і сьогоднішній наш
благодійний концерт за участю художніх колективів Макошинської ЗОШ та
Будинку культури проводиться на
підтримку військовослужбовців і громадян, які відстоюють незалежність
України ,адже на сьогоднішній день наша Вітчизна, на жаль, переживає нелегкі
часи
Ведучий: Україна… Наша мила
Вітчизна… Квітучий, пісенний край, край рясних полів і густих дібров, ясного
неба й запашної польової землі, батьківщина щирих і прекрасних людей.
Століттями вона то відкривалася в неймовірному потязі до сонця, до щастя,
волі, і століттями захмарювалося її небо, тьмарилося її чоло від ворожих
набігів, поневірянь, катувань, горя та страждань її поневолених синів і
дочок.
До вашої уваги цирковий номер
у виконанні учасників зразкового циркового колективу «Юність» Опанасенко
Марини та Силантьєва Олександра.
Ведуча На сцені учасники драматичного
колективу «Крок». Сценка «Язиката
Хвеська»
Ведуча 1. Сьогодні ми не можемо не згадати, що відбувається в нашій країні. Україна
переживає один із переломних моментів у своїй долі. Десятки тисяч патріотів
нашої держави перебувають зараз на передовій, захищаючи свободу, проявляючи
свою мужність.
Монтаж
1.Боже, як важко говорити
Коли ж припиниться нарешті ця
війна?
Там гинуть люди, їм ще б жити
й жити,
Але від пострілів здригається
земля.
2.Що буде далі? Чи настане завтра?
Для тих людей, що зараз у
бою,
На них чекають вдома їхні
мами.
Благаю, припиніть вже цю
війну!
3.Прошу у Бога миру для країни,
Щоб повернулися живими усі
ті,
Хто захищає зараз Україну,
Хто там на Сході ніби в
іншому житті.
4.Молюся небу я, молюся й вірю,
Що все закінчиться, що скоро
все мине,
Тримайся, моя рідна Україно,
Борися, люба, за життя своє.
Ведуча Для всіх присутніх у залі пісня ---------------------------------- у
виконанні --------------------------------
Ведучий. Сценка «Не хочу до школи»
Ведуча На сцені танцювальний колектив «Десняночка» . Циганський танець . Художній
керівник Людмила Жилінська
Ведуча: Якщо ми хочемо бути
справжніми громадянами України, ми мусимо розуміти і поважати один одного,
допомагати у скруті, радіти одне за одного у щасливі хвилини і намагатися
жити задля щастя і злагоди в Батьківщині. Словом, відповідати великому званню
українця.
Ведучий: Душа українська світла, як небо,
Багата і щедра, немов життя.
А що співуча! – й казати не треба –
Немов дзвін жайвора, у вись зліта.
Ведуча: Душа українця завжди родинна –
Не може жити, щоб не любить.
Душа українська – це радість дитини,
Що світ відкриває і вчиться жить.
Для вас співає ---------------------------------Пісня
Ведучий: Україна – це наша батьківщина, земля
зі славною багатовіковою історією, велика
незалежна держава, вільна у виборі власного шляху до майбутнього.
Ведуча: Україна – це рідна мова,
чарівна пісня, колоритні народні обряди і стародавні традиції, мальовнича
природа, талановитий і працьовитий народ.
Ведучий : Зустрічайте Алісу Бур ,учасницю шкільного танцювального колективу
, з танцем «Двійка». Художній керівник
Тетяна Вербило
Ведуча : А зараз
на сцені два куми - Іван Обушний та Олександр Силантьєв Ведуча: У
всiх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рiднiша їм своя
пустиня,
А нiж земний в чужинi рай.
Ведучий: Їм красить все їх рiдний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батькiвщини.
Вас вітає Білявська Ангеліна. Пластичний етюд з чашкою .
Ведуча. Сучасниий танець у виконанні випускниць школи..
Ведуча Зустрічайте
------------------------------------------------- з
піснею--------------------------
Ведуча Сценка «Інтерв ю директора».
Ведучий: Краю мій могутній, сонця сторона, ти
живеш у пісні як в садах весна.
Ведуча: Хай негода грізна не затьмить твій шлях, у труді живеш
ти , в праведних ділах.
« Весняний вальс» у виконанні танцювального коллективу Макошинського
Будинку культури. Художній
керівник- Людмила Жилінська.
Ведучий На сцені Євгеній Соломко з веселими
гуморесками
Ведуча Сценка «Виховання дитини по телефону»
Ведучий: Рідна земля – це казковий світ
дитинства і юності, це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини
добром і світлом.
Ведучий Без рідної землі
ми ніхто. Ось тому і
гинуть наші побратими на Сході заради
миру і процвітання нашої Батьківщини.
Ведуча: Вірш
читає Анастасія Мелюк.
Ведучий: Моя найкраща в світі сторона,
Чарівна,неповторна, Україно!
Ведуча: Для мене в цілім світі ти – одна
І рідна, й мила, дорога, єдина.
Ведуча: Українська пісня,чарівна, всесильна.
Ти такою будеш через сотні літ.
Пісня ---------------------------------------
у виконанні -------------------------------
Ведучий І
знову на сцені учасниці зразкового циркового
колективу. Дует на п»ядесталі у виконанні Тимців
Ангеліни та Бур Аліси.
Ведучий Сценка
«Бабуся в окуліста»
Ведучий: Є щось святе в словах ,мій рідний
край,
Для мене – це матусі пісня ніжна,
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий, у тихім лузі гай.
Для вас співає -----------------------------------------------------------------------
Пісня -------------------------------------------
Ведучий: Як завтра день угледять люди,
Як зійде сонце золоте!
Так Україна жити буде
Так наша доля процвіте.
Ведуча: Прийміть вітання від
танцювального колективу
«Десняночка» Макошинського
будинку культури. Танець «Полька»
. Художній керівник Людмила Жилінська.
Ведуча Сценка «Телепат»
Ведучий: Не цурайся пісні, яку чув від мами,
Не згуби – то мова прадідів твоїх.
Ведуча: Бо зректися пісні, що цвіла віками,
-
Мов забудь народ свій ,даль його доріг
Для вас співає
-----------------------------------------------------------------------------
Ведучий Зустрічайте акторів
школи Мирославу Слишик та Олександра
Кустенка зі сценкою «Сватання Грицька»
Ведучий: Ми - патріоти,
дочки і сини,
Для твого блага все в житті здолаємо!
Бо ти найкращий, краю мій ясний,
Вітчизну й матір ми не вибираємо!
Для всіх присутніх танець «Залицяння» у виконанні найкращих танцюристів Марини Опанасенко та Олександра Силантьєва.
Художній керівник Тетяна Вербило.
Діти на фоні музики читають.
1.
1.Я – україночка!
Це моя рідна земля.
2.Тут мої любі мама і тато.
Тут я зростаю щасливим.
3.Нехай у кожної дитини
Буде любляча сім’я.
4.Хай небо буде завжди чисте
5.Хай золотом колосяться наші
поля.
2.
6.Хай серця повняться добром
7.Хай лихо оминає наш край.
Ведуча Вас вітає
---------------------------------------------------піснею--------------------------
Ведучий: Шановні
присутні! Дякуємо вам за те ви були разом з нами , долучилися до нашої
благодійної справи. Особлива подяка
Куковицькому Будинку культури за
чудофий музичний супровід концерту і безкоштовну аренду залу. Ми сподіваємося, що кошти зібранні
сьогодні разом , зроблять свій невеличкий внесок в перемогу нашої держави.
Ведуча: Бажаємо
всього найкращого, миру на нашій землі. Слава Україні!
Українські вечорниці
по -макошинськи
Ведуча :
Добрий день, добрим
людям
Радо вас вітаємо.
Українські вечорниці
Ми розпочинаємо!
Ведучий:
Українські вечорниці
Починаєм перший раз
Хай веселий сміх іскриться
У серці кожного із нас!
Ведуча:
Хай дзвінке, веселе слово
Пружно рветься в небеса
Наша пісня пречудова
Хай ніколи не згаса!
Ведучі
виходять. З'являється хазяйка вечорниць, починає застеляти стіл скатертиною,
чепуритися.
Хазяйка. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає.
Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б лунали музика та пісні. І то ж
споконвіку так ведеться. І ми колись... Як згадаю... Літа-літа! Летять, наче
орли сизокрилі. (Співає.)
Пісня «Цвіте
терен, терен цвіте…»
Непомітно
заходить літня жінка, підхоплює пісню...
Жінка
(співають разом)
Хазяйка. Ой,
Наталко, налякала ж ти мене. А я тут молодість згадала, та так сумно стало.
Жінка. Не треба, Катре, не край мого серця (співають разом).
В хату забігають дівчатка, вони лементують, сперечаються
за ляльку)
Хазяйка: Годі вам лементувати, а ну швидко на піч , спати
вже пора.
Дівчинка1: Матусечко, любенька, дозвольте дівчат та хлопців діждатися
Дівчинка2: Так хочеться побачити ,як дівчата вишивають
Дівчинка1:А я
хочу пісні послухати
Жінка: Що з
вами робити, ох , Наталко, зовсім вони в мене вже від рук відбилися ,як батька
не стало. Гаразд, тільки не лементуйте, тихо себе ведіть.
Дівчинка2: Ой,хтось стукає…
У
двері хтось стукає,
заходять дівчата в українському вбранні.
Дівчата. Добрий вечір
у вашій хаті!
Жінки. І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будь
ласка, у нашій хаті на нашій лаві.
Дівчата. Чи ж нам пристало сідати, нам пристало пісню
співати (співають):
Пісня «В кінці
греблі шумлять верби»
В кінці греблі шумлять верби, що я
насадила,
Нема того миленького, що я полюбила.
Нема мого миленького - вже й рочок минає,
Пішла б його виглядати - дороги не знаю.
Зашуміла дібровонька листом зелененьким,
Як поїхав мій миленький конем вороненьким.
Хазяйка. Просимо гостей до хати, просимо, просимо
сідати.
Дівчата (сідають, виймають вишивання,
дві пораються біля печі, жінки сідають за прядку).
1д.: Чомусь хлопці затримуються.
2д.: Не хвилюйся! З’являться.
(На передньому плані появляється Галя, яка поспішає на вечорниці. (Старицький
М. Твори.- т.2.-К., 1984.-С.102-103))
Галя (йде, потім зупиняється): Он
хтось стоїть, чи не Степан?
Голохвастов :(уздрівши її): А, на ловця і звір біжить, ціп-ціп, куріпочко!
(Галя хоче його обійти, а Голохвастов заступа їй дорогу)
Голохвастов: Господи! Це ж та сама
красунечка, що я вже бачив. От ціпонька! Не тремтить-бо: чого лякатись, моя
зозулечко,- хіба з’їм?
Галя: От, їй-богу, коли не пустите,
то калавур закричу.
Голохвастов: Вигадайте! Тільки
крикніть, то я такого наговорю, що зараз і в часть вас посадять.
Галя: За що? Що ви гвалтуєте серед
ночі, тоя маю сидіти?
Голохвастов: Слухайте, серденько, не
лементуйте, бо я тольки поговорить хотів з вами, моя зірочка красна. Як повидів
я вас, то з того часу і пропадаю, - просто вхопили моє серце щипцями, гвоздиком
у голові сидите, хоч і бритви не бери в руки!
Галя: Чого переступаєте дорогу;
сорому нема, а ще панич!
Голохвастов: Да коли улюбльон, да
так улюбльон, що хоч візміть в руки піштолета і простреліть тут грудь мою!
Галя: Так і повірили. Шукайте собі
панночок!
Голохвастов: Да ви луччі за самих
найкраших панночок; ви просто така ціпонька, що аж слина котиться, - вірте!
Галя: Хороша пороша, та не для вас!
Голохвастов: Чого ж не для мене? Яка
ти строга, нелюб’язна! Да у мене, голубонько, всякого добра. Да я озолочу тебе,
брильянтами обсиплю на весь Київ...
Галя: Обсипайте кого іншого, а мені
вашого золота не треба.
Голохвастов: Да хіба я разві
поганий? Придивись, пожалуста, первий хвисон...
Галя:
Та що – що гарні!
Голохвастов (бере її за руки):
Серденько, пуколько моя! Улюбись у мене, бо, єй-богу, застрелюсь отут зараз
перед тобою, щоб тобі напасть зробить!
Галя: Ой, що ви кажете?
Голохвастов: Потому хоч ножницями
перетни моє серце, то там тільки одна любов стримить... Куріпочко моя! (Обніма)
Галя: Пустіть-бо! Пустіть, бо
кричатиму!
Голохвастов: (притискує її до себе)
У-ух! Пропав я! Пожар!
(Галя виривається і тікає, а Голохвастий прямує до виходу)
1д.: Галю, то Голохвастий до тебе
женихається?
Галя: Причепився як реп’ях, ледве
втекла!
Хазяйка. Дівчата, голубоньки, не крайте, веселої
співайте.
Дівчинка 1: Матінко, а
м и?
Жінка: Та співайте вже, куди вас подіти?
Пісня «Ой за гаєм зелененьким» - Супрун М.
Дівчина :А тепер і наша весела
Пісня «Ой під
вишнею під черешнею»
2д.:
Я оце сиджу на вечорницях, вишиваю і думаю, що поки ми дівуємо, поки і горя не
знаємо. А як тільки вийдемо заміж і почнуться клопоти та негаразди. Свекруха
буде гризти, діти спати не дадуть... Непорозуміння та колотнеча в сім’ї.
Особливо коли під однією стріхою збереться декілька невісток. Як ото в
“Кайдашевій сім’ї” (І. Нечуй- Левицкий Микола Джеря. –К.,1988.-С.220-221)
(У буденному одязі на сцену виходить Мелашка і замітає. Змела сміття в купку)
Мелашка: Оце вимела хату, половину
сіней, обмела коло призьби і змела в купку. Піду по ряднину та винесу його.
(виходить, а в цей час вибігає Мотря з хати)
Мотря (дивиться на сміття): Доки я
буду терпіти од тієї іродової Мелашки!
(хапає віника і розмітає його по двору. Виходить Мелашка з рядниною).
Мелашка: Хто це порозкидав сміття?
Мотря: Я розкидала: не мети свого
сміття під мою призьбу, бо я тебе ним колись нагодую!
Мелашка: А зась! Не діждеш ти мене
сміттям годувати. Нагодуй свого Карпа (почала змітати сміття до порога).
Мотря: Не мети до порога, бо мені
треба через поріг ходити!
Мелашка: Авжеж, велика пані.
Покалякаєш, княгине, золоті підківки.
Мотря: Не мети до порга, бо візьму
тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття, щоб удруге так не робила.
Мелашка: А, ти, поскудо! То ти смієш
мені таке говорити? Хіба ти моя свекруха? Ти думаєш, що я тобі мовчатиму? Ось
тобі, ось тобі!
(Почала розкидати віником сміття)
Мотря (з подиву аж рот розкрила): То
це ти так! То це та, що од свекрухи втікала?
Мелашка: Ти мені не свекруха, а я
тобі не невістка. Я тобі мовчать не буду!
(Мотря замахнулась на Мелашку диркачем. Та схопила його і закричала:)
Мелашка: Гвалт! Гвалт! Якого ти
дідька чіпляєшся до мене, сатано?!
(З хати вибіг Карпо і почав забирати у жінок диркача. Потім вибіг Лаврін і
допоміг брату розборонити жінок).
Мотря (з дверей): Одривай хату! Не
буду я з ними жити через сіни, хоч би мала отут пропасти! Бери, Карпе, сокиру,
та зараз одривай хату!
Карпо: Чи ви показились, чи знавісніли? (Зайшов до хати)
1д.: Невже таке буває?
2д.: Буває ще й не таке!
Дівчина : Тітонько , Наталко, а
давайте нашу улюблену заспіваємо?
Жінка: Давайте!
Пісня «Чом ти не прийшов»
чути здалеку троїсті музики і пісню
“Розпрягайте, хлопці, коні”
Хл.: Добрий вечір, дівчата! Без нас
сумували, признавайтесь?!
1д.: Ніхто і не збирався сумувати!
2д.: Ось без троїстих музик було
трохи не так... Грайте, музики, бо танцювати хочеться!
Пісня
«Ой на горі два дубки»
Танець
Катя: Ой, хлопці, танцюристи то ви добрі, а чи переспіваєте
нас?
Хлопці: Запросто!
Частівки
Полюбила коваля, така доля моя,
Я ж подумала - кучерявий,
а в нього чуба немає...
Хлопець
до неї співає:
Галя, Галя чорнобрива,
чого в тебе брови криво,
На козака задивилась,
та й брівоньки іскривились...
Дівчата
А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив.
А я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала!
Хлопці
По дорозі жук, жук,
по дворі чорний,
Подивись на мене, дівко,
який я моторний...
Хлопці
починають танцювати "Гопака".
Дівчата
Ішов Гриць з вечорниць вночі
слободою,
Сидить сова на воротах, крутить головою.
Він, сердега, як побачив, та через городи,
Заплутався в бур'яні та й наробив шкоди.
Хлопці
В Макошине густо хати,
вітер не провіє,
Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.
Дівчата
Ішов Гриць з вечорниць
темненької ночі,
Сидить гуска над водою,
вирячила очі.
Я до неї: гиля, гиля -
вона й полетіла,
Коли б не втік осокою,
була б Гриця з'їла.
Пісня «Ой ти гарний ,Семене»
2 хл.:
Мені сю ніч приснився дивний сон:
1 хл.: Сон рябої кобили? (Всі
сміються). Ти краще дай відповідь на таке питання: чому жінка створена з ребра
Адама?
2 хл.: Так це ж єдина кісточка у
людини, що не має мозку.
3 д.: Та не будемо сваритись! А ми вам краще піснею відповімо. Тільки уважно
нас слухайте. (
Пісня «Ти до мене не ходи»
3 хл.: Спасибі
й за це, високошановні дівчата!
(в цей час заходять 2 хлопці, одягнені в
дівчаче вбрання, нарум’янені. Низько кланяються всім і співають:)
- Я на свого миленького змилосердилася (повторюють
одну фразу разів 5, пританцьовуючи кумедно)
1д.:
Ти бач! Їм не сподобалась наша пісня... (до
троїстих музик) Грайте, музики! В мене нові черевики!
Танець «Кучерики»
(Лине українська танцювальна музика. Всі танцюють).
2д.: А тепер всіх прошу сісти.
Вареники будем їсти!
3д.: Спочатку скуштують дівчата
вареників чарівних, з загадками і передбаченнями
(Бере перша вареник з макітри, надкушує його).
Вареник із сиром!
Буду з чоловіком жити в злагоді і в мирі.
(Підходить друга дівчина, бере вареник,
кусає його) А мій вареник із сіллю. Що це означає?
1д.: Будеш жити в достатку. Не будеш
на солене хлебати.
5д.: (бере і надкушує вареник): А мій з соломою!
1д.: Будеш солом’яною вдовою.
6д.: А мій вареник з монетою!
1д.: Багатою будеш!
7д.: А мій вареник з обручкою.
1д.: Заміж скоро вийдеш.
2д.: Досить ворожити, бо мій милий
вареничків хоче.
Пісня «А мій милий вареничків хоче»
Ведуча .А тепер виносьте, дівчата, вареники для всіх.
(Дівчата виносять велику макітру
вареників)
2хл.: Ой гарні ж вареники, гарні! Оце будуть господарочки! А ну,
хлопці, давайте дівчатам в дяку хвилинку-веселинку подаруємо
Хлопець1. (розповідає небилицю) ( Камал Курбанов)
Слухайте, дівчата, я вам розкажу, що
колись зі мною було! Було це тоді, як мого батька на світі не було. А ми з
дідом удвох на печі жили. На комині хліб сіяли. Та було в нас п’ять курок
дійних та сім півнів їжджалих. Ось раз дід дав мені здоровенний гріш та й каже:
«Піди на ярмарок, та й купи там кобилу й сокиру» Поїхав я на ярмарок та купив
найбільшого оселедця та в’язку бубликів: поснідав гарненько, а потім купив
кобилу і сокиру, ув’язав сокиру в тороки і поїхав додому. Моя кобилка
трюх-трюх, а моя сокира цюк-цюк, та й відрубала кобилі ногу. А я, бач, був хлопець
не дурний, зліз з кобили, взяв сокиру, зрубав найвищу вербу та й прив’язав її
кобилі замість ноги. Сів та й поїхав. Їду, їду аж зачепився вербою за
самісіньке небо. Що тут його робити? Поліз я по тій вербі, щоб, бач її
відчепити, та й виліз на небо. Дивлюсь,
а там циган лопатою гроші віє. Йшов я йшов і дійшов до самого раю. А в раю
річка сметани тече, понад нею дерева ростуть, а на них все гречані вареники, -
здоровені…
Дівчина
2:
Та досить вже!
Чи то й справді було? Знаєм, який ти видумщик!
Хлопець
2 : (Павло При лепський)
А я знаєте про що мрію, ось
послухайте:
Коли б я був полтавський соцький,
Багато б дечого зробив.
Зробив би так, щоби жилося
Всім людям добре. Напримір:
Поставив би я скрізь дерева
З медових пряників самих,
І ніжки з холодцю свинячі
Щоб з часником росли на них.
Замість лози росли б ковбаси,
А листя все б були млинці.
Земля б була з самої каші
Та з добрих свіжих потрухів.
Ставки б з сметаною стояли
З лемішки з салом береги,
В ставках вареники стирчали:
Товсті, гарячі і пухкі.
Ну, годі. Треба б замовчати,
Щоб ще хтось шиї не набив.
Коли б я був полтавський соцький,
Усе б дочиста це зробив!
1хл.:
Де наша господарка вечорниць, давайте подякуємо їй за все.
Хлопець: Було гарно у вас повеселитися
Та вже час прощатися.
Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль
За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.
Господиня: Шановні гості!
Все, що в серці мали
Вам подарували
Світлу мрію й казку
Нашу пісню й ласку
Щебет солов’їний
Славу України
Всі виходять, кланяються. Співають пісню.
Всі: Наші вечорниці вже кінчати час
Кращі побажання ви прийміть від нас
І в вас, і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були. Прощавайте,
друзі, низький вам уклін
Доброго здоров’я зичимо вам усім,
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були
Господиня: Бувайте здорові, живіте багато
І ще приїжджайте до нашої хати.
Сценарій благодійного
ярмарку«Смачний
пиріжок»
Зал
святково прикрашений. Столи заповнені різноманітними товарами , застелені
вишитими рушниками
Звучить весела
мелодія.
Ведуча 1.
Доброго дня всім присутнім у залі!
Ведучий 2.
Рідна школа запрошує вас на веселий благодійний ярмарок
«Смачний пиріжок»!
( Мелодія на скоморохів )
1 скоморох
Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!
2 скоморох
Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!
3 скоморох
Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважимо трохи!
Поспіваємо, потанцюємо,
Пожартуємо, потупцюємо.
4 скоморох
Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!
5 скоморох
Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!
6 скоморох
Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!
1 скоморох
Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти:
Сало, м’ясо, поросятко
І полив’яне горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!
2 скоморох
Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!
3 скоморох
Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!
Олена.
Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, там так цікаво буде!
Поторгуємо та ще й скоморохів побачимо, на людей подивимось, себе покажемо!
Марійка. Ой,
чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото
продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й
сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з
другого кутка...
Олена. То
біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас!
І така вся, як кулаки — велика, чистенька, суха і така солодка, як мед.
Марійка. Таке
скажеш, як мед. Тільки-но розріж, то сльози так і поллються на той мед. Ото вже
придумала!
Олена. А я
кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така,
як мед, а все ж не гірка, як твій часник.
Марійка. А в
мене теж солодка. Та тільки я не несу її на базар, солодку цибулю я й сама
з’їм. А от часник несу — він хоч і пекучий, але такий пахучий, що їж і ще
хочеться
Олена То ходімо вже швидше
Диктор
Для вас
пісня «Валянки» у виконанні
Тетяни Боюн.
(Мелодія на
вихід продавців)
Під
веселу мелодію виходять дружно продавці
1
продавець. Купуйте капусту, білокачанну, соковиту! Борщ та капуста
— так хата не пуста! Купуйте капусту, солоденька, тверденька, велика, соковита.
2
продавець. Картопля, розвариста смачненька, ніби з маслечком
жовтенька! Купуйте картопельку! Така тільки в мене! Не обходьте, добрі люди,
такої картопельки більш ніде не буде!
3
продавець. А в мене буряки, підходьте, свояки! Буряк червонястий,
солоденький, головастий! Купуйте буряки!
4
продавець. Гарбузи! Гарбузи! Підходьте, не чекайте, на вози
вантажте, бо гарбузи важкі, пузаті, на насіннячко багаті!
5
продавець. Маю усього потроху, квасолі, бобу, гороху! Підходьте,
купуйте, грошей не жалкуйте.
6
продавець. А в мене смачна кукурудза, їжте од пуза, бо в ній
крохмаль та білки, підходьте, не минайте, жінки!
7
продавець. А в мене морквичка, червоняста сестричка, в земляній була
коморі, а коса її надворі. В ній усякий вітамін, різні солі, каротин! Купуйте
моркву!
8
продавець. А я глечики пропоную, дорого не ціную. Але в кожній
господі глечик стане у пригоді. Купуйте глечики, макітри, кварти...
9
продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза. Підходьте, не
гордуйте, насіннячко діткам купуйте. Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне,
насіннячко кругленьке і овальне.
Ведучий . Аж ось де
взявся солдат. Ходить він по базару, визира, визира — і вже один рушничок у
молодички з купи і вчистив і в кишеню запакував, стягнув у перекупки гарну хустку, таку, що гривень шість стоїть,
відібрав з воза і вінок цибулі і зараз за півціни й продав. Далі прийшов, де
груші по весні продають, бачить, що при возах самі хлопці,
та й ті роти пороззявляли. Він таки й положив руку на мішок — ніхто не бачить;
потягнув його до себе — ніхто не бачить. То він і чкурнув, куди йому треба. Ну
хитрий же й москаль! Чим би навтікача, а він іде собі любенько, мішок з грушами
несе та й мугиче собі під ніс пісеньку.
Один із хлопців доганяє солдата.
Хлопець. Нащо ти груші взяв?
Солдат. Нешта то ваші
груші?
Хлопець. Наші!
Солдат. Ах ви,
безмозглії! А зачем ви мені тогда не сказалі, как я з воза мішок узяв? Ви
зіваєте па старанам, а я вот как умарился да амуніцию патьор. Вот, виш, мундір
за пачкал! Давай сюда деньгі на вичистку! Я казьонний мундир патьор!
Хлопець (тікаючи). Цур
тобі, батечку, зділай милость, озьми собі і груші з мішком, тільки цур тобі,
відчепись і пусти.
Солдат йде з мішком, наспівуючи пісню.
До нього підходить циганка.
Циганка. Позолоти,
служивий, ручку, я тобі долю скажу.
Солдат. Нешта скажеш?
Циганка (бере за руку).
Та на руці написано, що генералом будеш. А генеральська дочка тобі жоною стане.
Закрий очі, я пошепчу, щоб грошики до тебе прилипли. (Щось шепче, витягує у
солдата з кишені гаманець, втікає поміж людей).
Солдат. От стара
відьма! Таки приліпли мої грошики...
/ Продавці заходять за сцену
/
Диктор
( Пісню
«Кохання» дарує вам Олена Сьомка)
Диктор
На сцені дві сусідки - Аліна Білець та Валентина Підлипська
Зустрілися на ярмарку дві сусідки.
1сусідка:Добрий день сусідонько! Чи дуженькі?
2. сусідка: А я, а я,
доброго дня. Коли це він добрим буває?
Оце прийшла на ярмарок , і якби не ви кумасю, то не було б з ким
поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1. сусідка: І я так кажу.
2.сусідка: А Ви не
скажете кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять.
1сусідка: А хто вам
сказав, що то ваші кури, вони, що позначені? Та ти маєш лице таку капость на мене
класти ніби я твої кури на ярмарок понесла продавати.
А ти забула, як торік мого підсвинка
повісила. Ой людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця клята Настунька
мені накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у Соловейків город, а мене тоді не
було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся, а мій підсвинок висить
на тину покручений за задні ноги. Я до нього, Солов’їха вже вибігла
з хати на поріг. Як роззявить рота, як покаже залізні зуби.
2 сусідка: Ах ти клята
Параска. Та твій негідний підсвинок заліз у мій город в мене всю цибулю поїв, жодної не лиши, ось
зачекай!.
1 сусідка: Людоньки, спасайте, що це
робиться, сусідка геть з глузду з’їхала, відчепись сатана, цур тобі, цур…
Диктор
Для вас веселі частівки від матрійок
Диктор
Який же ярмарок без справжнього українського сала? Пісня «Сало»
увиконанні Ігора Лебедя.
Виходять Параска та Солопій
Солопій. Стій жінко,
почекай. Куди ти?
Параска. Мені
нудно в хаті жити!
Ой вези ж мене із дому,
Де багато грому-грому,
Де гопцюють всі дівки,
Де гуляють парубки.
Хочу на ярмарок!
Поїхали, Солопійчику!
Солопій.
Сиди вдома, стара. Я сам поїду.
Параска. Щоб ти луснув!
Сто чортів тобі в потилицю. Ти вже того разу без мене на ярмарок їздив та
замість курки півня купив.
Солопій. Не півня, а
курку!
Параска. А я кажу –
півня!
Солопій. А я кажу –
курку!
Параска. А чого тоді в
твоєї курки ноги такі довгі?
Солопій. Бо того, що
вона багато бігала. Ох і вредна ж умене жінка, сатана – не баба. Ну добре,
поїхали!
Диктор
Зустрічайте Настю Пархоменко та Івана
Обушного з піснею «Гандзю, Гандзю»
Пісня
Мелодія на вихід продавців 2.
1.
Чоботи, чоботи різних фасонів ,
червоненькі для дівчат, а гумові для
хлопчат, у ранню весну перебрести можна й Десну!
2.
І намисто й позолота, є для модниць тут
робота!
3.
Хустки спідниці, все для дівки й
молодиці!
4.
Кульки!Купляйте кульки! Жовті , білі і
рожеві, По п’ятдесят копійок – це ж зовсім дешеві. Купіть на свято, щоб день був веселий і багатий!
5.
Свищики, свищикики! Свиснеш раз всі
замовкають, танцювати вмить бажають.
Мелодія Танець
Виходять Василь і Одарка.
Одарка. Ох! Усе на
ярмарку тут є!
Василь. Було твоє,
купив – моє!
Одарка.
Є й картопля...
Василь. Є й буряк...
Одарка. Тут цибуля...
Василь. А там – мак!
Одарка. Чого тут тільки
не має!
Василь. Кому що треба –
той питає! Одарко, дивись, що це таке гарне?
Одарка. Та це
ж, Василю, свищики! Послухаю, якщо добре будуть грати, то куплю.
(Бере свищик, пробує свистати. В цей час
підходить хлопець)
Хлопець. Добридень,
добрі люди! А чи є на ярмарку коваль? Треба коней підкувати.
Василь. А як же! Є і тут коваль!
Підкує кого треба.
І коня, і самого тебе.
Є й підковки на підбори
До твоїх чобіт, козаче.
Ти станцюєш, кінь за скаче.
Хлопець. А що, можемо і станцювати.
Дівчата допоможіть
/ Продавці ховаються за куліси /
Диктор
Український танець «Кучерики» виконав танцювальний колектив
«Десняночка»
Після танцю виходять Солопій і Параска
Солопій. Ой які ж гарні
дівчата, як гарно танцюють. Мої ноги так і не встоять – танцювати вже хочеться.
Параска. Солопію, та ти
ж танцюєш як рак на льоду.
Солопій. А що, хлопці, давайте
мінятися. Ви мені – дівчат, а я вам – Параску.
Параска. Людоньки добрі,
та що це таке робиться на світі? Старий зовсім з глузду з’їхав! Та навіщо ти
мені такий потрібен? Я сама зараз тебе буду продавати!
Інсценізація пісні «Ой там на товчку, на базарі»
Ой там на товчку на базарі
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я, свого поведу, та й продам.
Із лик мотузок засукала,
Взяла свого милого залигала.
Та й повела на базар
До терниці прив’язала.
Як наїхало купувальниць,
Як наїхало подавальниць.
Стали думати й гадати,
Що за цього мужа дати.
А за цього треба дати
Пару коней вороних.
Ще й сто рублів золотих.
Диктор
А зараз до вашої уваги весела гумореска
від Івана Обушного
Диктор
Як же можна
ярмаркувати тай без кохання.? Для акробатичний номер «Ангел кохання» у виконанні Мирослави Голуб
та Руслана Єфименко
Диктор
Зустрічайте двох кумів Сергія Чирву та Антона Дудко
(На сцену виходять два куми спиною один
до одного і тягнуть по мішку)
1-й кум. Ой, це ви,
куме?
2-кум. Я.
1-кум.
А куди це крам тягнете?
2-кум. На ярмарок.
1 кум. І я туди. А що
в мішку?
2-й кум. Бублики.
1 кум. А я думаю: що
то так торохнуло, аж в голові задзвеніло!
2 кум. А ви що теребичите?
1-й кум. А я гречану
крупу несу продавати, добре маю вторгувати, бо без каші жодна українська сім’я
не обходиться.
(На сцену
вибігають циганчата) 1-е циганча. Дядьку,
дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо!
2-й кум. Ану йдіть,
бісові діти, знаю я вас – не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся.
2-е циганча. Ну, дядьку, не
хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо.
1-й кум. Куме, вони не
відчепляться. Нехай вже танцюють.
(Циганчата танцюють, а потім беруть у кумів мішки і тікають).
/ танець циганчат,
циганський танець танцювального колективу
«Десняночка» та пісня Т.Боюн, Сиз А./
2-й кум. (здивовано) А що
це було?
1-й кум. Обікрали нас,
от що!
2-й кум. (скиглячи) Що ж мені тепер
робити? У вас, куме, хоч жінка не битюча, а моя мені голову відірве !
1-й кум. Ну раз ми з
вами вскочили в таку халепу, так давайте помізкуємо як з неї вибратись.
2-й кум. Придумав! А
давайте податківцями прикинемось і будемо з торговців по 10 відсотків з
проданого товару брати. Із грішми будемо, і здоров’я ціле.
1-й кум. А як не віддаватимуть?
2-кум. Кого?! А ми
козака Романа П’ятницького до паю візьмемо, віддадуть, аж бігом!
1-й кум. Згоден, куме,
на таку аферу. Ну тоді ходімо в люди по ярмарку.
(Куми виходять у зал з табличками
«ПОДАТКОВА»)
Мелодія
«Податкова»
Солопій. Чого
тільки на ярмарку немає!
Параска. Кому що треба,
той питає.
Солопій. Тут і смажене,
й варене!
Параска.
І сире є, і печене!
Рот не треба роззявляти.
Можна все тут купувати!
Продавець пиріжків.
Купляйте, не минайте, пиріжки купляйте! Свіженькі, тепленькі, смачненькі!
Підходьте, купляйте, мого стола не минайте!
Солопій. О-о-о! (показує на продавця) А ось
жінка молоденька, яка гарна, чепурненька. Вона гарна Ґадзиня і
хороша господиня. Вона тісто замісила й вареників зварила.
Диктор
Пісня «А
мій милий вареничків хоче» у
виконанні Маринки Пархоменко та Івана
Матвієнка
Ведучий 1.
У неділю зранку, запаливши цигарку, повагом їхали на
ярмарок два куми.
Ведучий 2. Один віз поросят продавати, інший
- корову.
/Мелодія - хрюкання, мукання/
1-й кум. Куме!
2-й кум. Га!
1-й кум. А що будете
просити за поросят?
2-й кум. Та... Задарма
би віддав, так жінка з'їсть...
1-й кум. А що, не їдять?
2-й кум. Ні!
1-й кум. От би їм та
апетит куми!
2-й кум. О-о! Тоді б ціни їм не було. Хто б їх на
базар повіз?.. А ви, куме, вирішили корівку продати?
1-й кум. Еге ж!
2-й кум. Хороша корова, видна, годована...
1-й кум. Та якби ще
доїлася, ціни б їй не було!
Разом. Тр-ррр!
Приїхали.
2-й
кум. Люди! Налітайте на поросят! Світ ще таких не бачив, їдять все підряд!
Ростуть як на дріжджах! Якби було чим годувати, нізащо не продав би! Налітай!
1-й кум. Гей, люди!
Купіть корову! Спокійна, добре їсть, а що вже молока дає - видимо-невидимо!
Весь посуд зайняв, нема в чому води принести. Якби мав кілька зайвих відер,
нізащо б не продав!
2-й кум. Беріть поросят,
не пошкодуєте. Що? Та вони ще й вас з'їдять. Як не вони, то жінка точно!
1-й кум. Ви хочете
корову? Знаєте, її бо шкода, ой як шкода. Але беріть. Раз базар, то базар!
Платіть гроші і забирайте! Ой, шкода! Аж сльози на очах з'явилися. (Витирає сльози хустинкою).
2-й кум. Куме, чого ж
тут шкодувати? Корову продали, та ще й непогано взяли...
1-й кум.
Шкода його нещасного, що купив. Його жінка вдома з'їсть!
2-й кум. А мого покупця хіба не
шкода? Чи ви, куме, думаєте, що я геть без серця?
1-й кум. Куме! А давайте
по ярмарку прогуляємося, побачимо, чим люди торгують! Гроші маємо, може, щось і
купимо!
2-й кум. Ходімо!
1-й кум. Куме! Дивіться,
чого тут тільки нема!
Разом.
·
Гуслі, скрипка і сопілка.
·
Пиво, мед, вода, горілка,
·
Діжі, бочки, скло, корзини,
·
Штани, шапки та свитини,
·
Туфлі, чоботи, калоші,
·
Постоли - і все за гроші!
·
Сукні, персні та намисто,
·
Пиріжок, вареник, тісто.
·
Пшениці, овес, ячмінь.
·
Баранець, коза і кінь.
Ведучий 1. А тим часом
ярмарок іде далі.-Сонце піднімається високо-високо.
Ведуча 2. Настав день.
Чуються діалоги.
Син
— Годі, тату, торгувати!
Батько
— Чому ж, синку? .
Син — Та вже нема
чим здачу давати!
Кум 1 — Куме, що ти
купив?
Кум 2— Козу.
Кум 1— Скільки дав?
Кум 2— Сім кіп.
Кум 1— Де ж вона?
Кум 2— Та продав!
Кум 1— За скільки?
Кум 2— За п'ять кіп.
Кум 1— Нащо ж так
багато втратився?
Кум 2 -
Дарма, аби свіжа копійка.
Покупець - Скільки коштують
яйця?
Продавець -
Карбованець за штуку.
Продавець - А биті—півкарбованця.
Покупець - То розбийте мені два десятка!
Чоловік 1. — От дурні мої
куми. Вони тільки волів продали, а в їх зразу гроші й витягли.
Чоловік 2— А в тебе?
Чоловік 1 — Е, ти думаєш, що й я дурний. Я їх
попомучив.
У кумів, зранку
гроші витягли, а в мене аж увечері. "Не на такого напали!
Дівчина — Почім ця тканина?
Хлопець — Дуже дешево:
поцілунок за метр.
Дівчина — Дайте мені три
метри... Бабусю, йдіть розрахуйтеся!
Диктор
Дружніми оплесками стрічаймо
Тетяну Боюн з
піснею «Конфетки – бараночки»
Пісня «Ярмарки краски» у виконанні
Ігоря Лебедя
Диктор
Який же ярмарок без циркових артистів? На сцені зразковий
цирковий колектив «Юність»
Ведучий 1.
Наш добрий ярмарок триває,
Звучать тут жарти, пісні, сміх.
Солодкий стіл усіх чекає
Купців запрошує усіх.
Ведучий 2Тож часу не гайте,
Швиденько готуйте свої гаманці
Бо ждуть не діждуться вже нас продавці!
На ярмарок усі!
Разом
Запрошуємо на солодкий ярмарок!
Виставка – розпродаж чекає на вас у танцювальному залі. Смачного вам і на все добре!
|
Немає коментарів:
Дописати коментар