Сучасні художники

     В

23 лютого  2023 року мало би бути великим святом в Україні - 144 роки тому у Києві народився один із провідних авангардистів світу Казимир Малевич. Знаменитий художник ідентифікував себе українцем, жив, працював та викладав тут. Однак, у світі помилково його вважають російським. 

Так, у Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва МоМА він все ще підписаний Russian, born Ukraine. В європейських музеях його розглядають лише як частину російського авангарду. Казимир Малевич – не єдиниий митець, якого привласнює собі російська історія мистецтва, а світові музеї та спеціалісти просувають ці "знання" в маси. Адже маргіналізація всієї української історії була і залишається основним наративом Російської імперії. Її задача - показати, що Україна не могла і не може дати світові нічого прогресивного, нового, значущого. І лише метрополія має право на продукування "справжнього" мистецтва. Хоча сама російська влада репресувала та дискримінувала авангардистів, знищувала їхнє мистецтво та забороняла творити.

Україна має відвоювати собі свою історію, зокрема і свій внесок в розвиток сучасного мистецтва. УП.Життя звернулось до мистецтвознавиці і авторки популярного англомовного Twitter про українське мистецтво Оксани Семенік з проханням розповісти про українських художників. Ось історії художників, яких ви можете знати як російських, хоча вони такими не є. 

Казимир Малевич (1879, Київ – 1935, Санкт-Петербург)

"Згадували [з Левом Квачевським] Україну. Він та я були українці", – пише у своїй автобіографії Малевич. Здавалося би, вже ця фраза мала б покласти край суперечкам про те, чи був Малевич українцем чи ні. Але окрім автобіографії, де він описував своє дитинство та юність в Україні, він мав багато професійних звʼязків та надихався українським народним мистецтвом. 

У тій же автобіографії він згадував: "Село займалося мистецтвом (цього слова я тоді не знав). Словом, воно робило такі речі, які мені дуже подобалися. У цих ось речах і крилася таємниця моїх симпатій до селян. Я з великим хвилюванням дивився, як роблять селянки розписи, і допомагав їм мазати глиною підлогу хат і робити візерунки на печах. Селянки прекрасно зображували птахів, конячок і квіти". 

Яскраві кольори українського мистецтва та села, вплинуть згодом на супрематичні концепції Малевича. А мистецтвознавець Дмитро Горбачов зазначає, що супрематизм найбільше схожий на розпис подільських хат. До 17 років майбутній художник жив з батьками, в основному в селах і невеликих містечках, де працювали цукрові заводи – на Поділлі (Ямпіль – до 12 років), на Харківщині (Пархомівка, Білопілля – з 1900-о року), на Чернігівщині (Вовчок, Конотоп – 1893-1895).

"Супрематична композиція 1" Казимира Малевича (1916) з колекції Мистецького арсеналу

З 1928-о по 1930-й роки Казимир Малевич викладав у Київському художньому інституті, а також писав статті про новаторство в мистецтві у журнали Нова генерація (Харків) і "Альманах-авангард" (Київ). Як українця та людину, яка була тісно повʼязана із селом, Малевича дуже вразив Голодомор. Він є чи не єдиним художником, який створив роботи присвячені голоду саме в ті роки. І хоча вони датовані іншими роками, мистецтвознавці стверджують, що це було зроблено навмисно, щоб заплутати радянську владу, яка вже пильно стежила за художником. Так, на малюнку олівцем, відомому під назвою "Де серп і молот, там смерть і голод" (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну. Красномовною є також робота "Селянин, що біжить", де ми бачимо хрест, який міг уособлювати смерть, та фігуру чоловіка, яка намагається втекти з села. 

У 1930-х Малевич і сам зазнав репресій. З Київського художнього інституту почали звільняти прогресивних викладачів. А  поїздки за кордон стали формальними причинами, аби звинувачувати художників у шпигунстві та зраді, як це зробили з Малевичем. Він хотів переїхати до Європи, куди перевіз більшу частину свого архіву. Однак, не встиг. 

Кімната Казимира Малевича на виставці "Революція: російське мистецтво 1917-1932" в Лондоні, в Королівській Академії Мистецтв у 2017 році

У тому ж 1930-у Малевича викликали на допит в Ленінград. Російські мистецтвознавці, які мали доступи до архівів КГБ зазначають, що на питання про свою національність Малевич відповів, що він українець. Після катувань його здоровʼя погіршилось і 1935 він помер у Ленінграді. Цікаво, що зазвичай у російських книгах про Малевича згадок про катування, звинувачення та допити не буде. 

Про Малевича, як українського художника, багато писали мистецтвознавці Тетяна Філевська, Мирослав Шкандрій, Дмитро Горбачов, Жан-Клод Маркаде. Та все ще у більшості музеях світу він вважається російським. В Україні в публічних колекціях зберігається всього три його роботи – в Мистецькому арсеналі, Національному художньому музеї та у Музеї імені Луньова в Пархомівці.






умовах війни та культурного протистояння українцям важливо знати своїх митців та їхню творчість. Представляємо вам топ-10 сучасних українських художників, які відомі в Європі та світі.

Олександр Ройтбурд

Звісно ж, відкриває нашу десятку одеський художник, картини якого є найдорожчими серед робіт українських митців.
Його творіння "Прощавай, Караваджо" продали за 97 тисяч доларів; він виставлявся в одному з найпрестижніших музеїв світу – Музеї сучасного мистецтва у Нью-Йндр Ройтбурд. Прощавай,жо

Іван Марчук

Сучасний український геній – це про Івана Марчука. Британці навіть включили його до списку "100 геніїв сучасності" у 2007 році, в якому він, до речі, єдиний українець.
Саме цей чоловік свого часу ввів до образотворчого мистецтва новий метод, який пізніше охрестили пльонтизмом.
Іван Марчук. Портрет Б. Ступки

Борис Михайлов

Борис Михайлов – єдиний український митець, який виставлявся у нью-йоркському Музеї Метрополітен (2011 рік). Він є членом Німецької академії мистецтв, лектором Гарвардського університету, а його роботи є у колекціях Музею сучасного мистецтва у Нью-Йорку, Мюнхенської Пінакотеки модерну, Музею Вікторії та Альберта у Лондоні.
Михайлов відомий здебільшого фотографією, хоча має також і мальовані роботи. Зокрема свого часу він шокував українців картинами голих чоловіків.
Борис Михайлов. Із серії "Yesterday's Sandwich"

Василь Цаголов

Людина, яка змогла поєднати у своїх картинах масову культуру із міфологією. Василь Цаголов у своїх шедеврах активно використовує принципи постмодернізму. Саме того постмодерніму, який викликає таку кількість суперечок навіть зараз.
До слова, його робота "Офісна любов-2" була продана на аукціоні Phillips de Pury & Company на початку червня 2009 року за 53 600 доларів.
Василь Цаголов. Космічна Одісея

Максим Мамсіков

Ще один відомий в Європі український художник. Його картини користуються популярністю у Франції та Німеччині.
У 2009 році на аукціоні Phillips de Pury & Company його "Морський бій" купили за 35 тисяч доларів.
Максим Мамсіков. Морський бій

Арсен Савадов

А цей художник намагається поєднати постмодернізм із бароковою культурою. В цьому ж стилі він намагався висвітлити події України. Саме Арсен Асадов доносить до Європи і Америки через свої картини правду про Україну.
А колись за діями митця пильно слідкував КДБ.
Арсен Савадов. Іграшки

Олег Тістол

Продовжуючи список відомих в усьому світі українських митців не можна забувати про Олега Тістола.
Митець, якого шанує вся Європа. Саме його картини брали участь у відомій виставці “Я крапля в океані” віденського музею Künstlerhaus у 2014 році.
Тістол також намагається у своїй творчості не лишатися осторонь подій в Україні.
Олег Тістол. Борщ

Ілля Чічкан

Його називають представником нової хвилі українського мистецтва.
Ілля Чічкан активно виставляється у галереях України та Європи.
Одну з його картин "It" продали у 2007 році за 70 тисяч доларів.
Ілля Чічкан. Monkeywood

Тіберій Сільваші

Сільваші вважається найяскравішим представником українського contemporary art. Він постійно експериментує, а свої результати виставляє на показ публіці.
Подейкують, що саме Тіберій Сільваші є лідером школи українських абстракціоністів.
Тіберій Сільваші. Монохромія

Віктор Сидоренко

Роботи Віктора Сидоренка характеризують як яскраві та експресивні. Він – кандидат мистецтвознавства і професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв, а також засновник Інституту проблем сучасного мистецтва.
Одну з його картин "Без назви" із серії Reflection into the unknown продали на британському аукціоні за $32 800.
Віктор Сидоренко. Із серії "Левітація"

Немає коментарів:

Дописати коментар